Відбулося заняття регіональної освітньої лабораторії з теми «Створення безпечного безбар’єрного освітнього середовища в закладі дошкільної освіти»
Напрацювання єдиних підходів щодо організації безбар’єрного безпечного освітнього середовища в закладах дошкільної освіти Київської області є важливим завданням, над розв’язанням якого працюють учасники регіональної освітньої лабораторії з теми«Створення безпечного безбар’єрного освітнього середовища в закладі дошкільної освіти», учасники національного освітнього технопарку … .
Як використовувати інструменти для виконання нормативно-правових вимог щодо безпеки?
Як застосовувати ефективні методики організації безпечного безбар’єрного освітнього середовища в ЗДО?
Як реалізувати інноваційні технології в освітньому процесі закладу дошкільної освіти, створюючи безпечне безбар’єрне, інклюзивне освітнє середовище?
Як забезпечити командну взаємодію різних фахівців ЗДО, що сприятиме прогресу і розвитку кожної дитини?
Як налагодити взаємозв’язки між фізичною, психологічною, соціальною та цифровою безпекою дітей у ЗДО?
Ці та інші питання були розглянуті учасниками заняття «Інноваційне освітнє середовище закладу дошкільної освіти: виклики, досвід, перспективи» регіональної освітньої лабораторії з теми «Створення безпечного безбар’єрного освітнього середовища в закладі дошкільної освіти», що відбулося на базіКомунального закладу «Петропавлівсько-Борщагівський заклад дошкільної освіти комбінованого типу «Малятко» Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області.
Учасники ушанували хвилиною мовчання пам’ять захисників України та цивільних осіб.
Модерувала заняття Олена Шушвар, музичний керівник ЗДО
У змісті заходу було поєднано три модулі (науково-методичний, практичний, підсумковий).
З вітальним словом до учасників звернулася Калабуліна Галина Дмитрівна, заступник начальника управління освіти Борщагівської сільської ради.
У ході проведення науково-методичного модуля було презентовано інноваційне освітнє середовище закладу дошкільної освіти. Тетяна Шумова, вихователь-методист ЗДО, яка презентувала досвід створення інноваційного освітнього середовища, зокрема реалізацію проєктів, впровадження упродовж року, та налагодження ефективної співпраці між учасниками освітнього процесу. Поділилась досвідом подолання сучасних викликів у діяльності закладу. Розповіла , що метою впровадження цього проєкту є підвищення якості освіти, розвиток компетентностей дітей та створення сприятливих умов для їх всебічного розвитку.
Ольга Кривоцюк, директорКЗ «Петропавлівсько-Борщагівський заклад дошкільної освіти комбінованого типу «Малятко» Борщагівської сільської ради, яка ознайомила присутніх із діяльністю закладу, зокрема проінформувала про кількість груп, у тому числі дітей з особливими освітніми потребами. Висвітлила питання цифровізації освітнього процесу, організацію семінарів і практикумів для педагогів та батьків за участю вузькопрофільних спеціалістів, що сприяє підвищенню рівня знань і професійної компетентності. Окремо було зазначено про заходи з підтримки ментального здоров’я працівників, зокрема проведення арт-терапії з психологом Людмилою КАРПІК, поетичні посиденьки з Ольгою ЗАЇКОЮ та організацію екскурсій до історичних міст України.
Діана Громоздова, практичний психолог ЗДО, про методи роботи з дітьми. Один з методів-Хібукі терапія, який допомагає розвивати емоційний інтелект, знижує тривожність та покращує адаптацію у дитячому садочку. Діана Василівна продемонструвала, як саме проходить заняття та поділилася першими результами.
Також представила можливості використання арт-терапії в роботі з дітьми молодшого дошкільного віку. У кінці доповіді гості спробували декілька технік з арт-терапії.
Під час доповіді були розглянуті проблеми психічного насильства, емоційного дискомфорту та забезпечення емоційного комфорту у групі та на заняттях.
Олена Шушвар, музичний керівник ЗДО, презентувала арт-терапію й адаптивні практики створення безпечного безбар’єрного середовища засобами музично-естетичного виховання.
Розповіла про те, що музично – естетичне виховання, це потужний інструмент в соціальній інклюзії та психологічній підтримці. Музичні заняття впливають на зміцнення нервової системи, врегулювання настрою та емоційного стану. Відбувається зміцнення опорно – рухової системи, розвиток голосового апарату та ситеми дихання, а також формується естетичний смак.
Адаптивна практика -означає музика без обмежень. Ця практика передбачає безпеку та комфорт для усіх дітей, а також творче самовираження незалежно від фізичних чи когнітивних особливостей .
-Адаптовані інструменти: Використання цифрових технологій (планшети, сенсорні панелі), перкусії або спрощених інструментів, що не потребують складної дрібної моторики.
-Мультисенсорний підхід: Сприйняття музики через вібрацію, колірні асоціації або рух (метод «Музика-світло-рух»).
-Групова терапія ( спів в ансамблі ,де всі вчаться слухати один одного, повторювати та наслідувати.)
Музикотерапія — це метод психотерапії та реабілітації, де музика використовується як основний лікувальний засіб для покращення фізичного та емоційного стану.
На семінарі переглянули відео заняття дітей з особливими освітніми потребами «Маленькими кроками, до великого успіху».
Прослуховування класичного твору «Flute kvartet » В.А .Моцарта .
Видобування звуку з природніх матеріалів камінь вода папір ,горіх.
Даний метод засіб корекційно-лікувального та розвивального впливу на дітей.
Сприяє розслабленню , зосередженості , вміння концентрувати увагу та тренувати пам’ять .
Також з учасниками практичного семінару практикуму була проведена музична терапія з прослуховування музичного твору «Лісова тиша » з
використанням музичних інструментів при асоціації їх звучання з природніми явищами.
Під час проведення практичного модуля Людмила Квасова, учитель-логопед ЗДО, та Олеся Татарчук, учитель-реабілітолог ЗДО, провели практичне заняття «Створення осередку активного мовлення з використанням сенсорного обладнання та сучасних інноваційних пристроїв». У виступах логопеда і реабілітолога було висвітлено практичний досвід роботи з дітьми. Реабілітолог продемонструвала сучасні вправи та використання спеціалізованих тренажерів у корекційно – розвитковій діяльності, акцентуючи увагу на їх ефективності. Логопед представила комплекс логопедичних вправ, поділилися досвідом виготовлення дидактичних ігор із підручних матеріалів для розвитку мовлення та проведення артикуляційних вправ. Особливу увагу було приділено поєднанню сенсорного розвитку з артикуляційними вправами. Усі методи були продемонстровані на практиці, до виконання яких активно долучились учасники семінару.
Про відповіді на запитання (Які були запитання, ….)
1.Як пояснити батькам про важливість безбарєрного середовища?
Відповідь: вихователь – методист Шумова Т.В., Пояснюючи батькам важливість безбар’єрного освітнього середовища, варто підкреслити, що безбар’єрність — це не про окрему категорію дітей. Це про сучасність і реалії, в яких ми живемо, особливо в умовах сьогодення та викликів, які переживає наша країна.
Безбар’єрність — це про доступність, рівність можливостей і повагу до кожної людини незалежно від її особливостей, стану здоров’я чи життєвих обставин. Вона допомагає сформувати у дітей правильне ставлення до різноманітності: не боятися, не уникати, не показувати пальцем і не реагувати криком, а спокійно та з повагою сприймати людину такою, якою вона є.
Таке середовище вчить дітей емпатії, толерантності та взаємопідтримки. Важливо розуміти, що в житті кожен із нас може зіткнутися з певними бар’єрами — фізичними, соціальними чи емоційними. І дуже цінно, коли ще з дитинства формується вміння розуміти інших, приймати відмінності та взаємодіяти без упереджень.
Саме тому безбар’єрне освітнє середовище — це інвестиція в майбутнє наших дітей, у їхню здатність жити в суспільстві, де панують повага, підтримка та рівність
2.Поділіться досвідом як ви залучаєте батьківську спільноту до співпраці у створенні безпечного безбарєрного освітнього середовища.- вихователь – методист Шумова Т.В., ми активно взаємодіємо з батьками задля створення безпечного та безбар’єрного освітнього середовища.
Перш за все, у закладі регулярно проводяться батьківські збори, під час яких обговорюються актуальні питання навчання, виховання та безпеки дітей. Це дає змогу налагодити відкритий діалог і врахувати думку кожної родини.
Окрім цього, для батьків організовуються семінари-практикуми за участю вузькопрофільних спеціалістів (психологів, логопедів, дефектологів тощо). Під час таких зустрічей батьки отримують корисну інформацію, дізнаються про особливості розвитку дітей, вчаться правильно розпізнавати їхню поведінку та ефективно взаємодіяти з ними.
Також у закладі проводяться благодійні ярмарки, спрямовані на підтримку дітей з особливими освітніми потребами. Завдяки зібраним коштам ми маємо можливість придбати сучасні корекційні матеріали, обладнання та тренажери для занять.
Важливим елементом співпраці є скринька відгуків і пропозицій, де батьки можуть залишити свої побажання та зауваження. Ми уважно ставимося до кожної думки та намагаємося враховувати її в роботі закладу для постійного покращення освітнього процесу.
3. Дитина з РАС любить ресурсну кімнату але робить там, що йому заманеться і не реагує на дорослого( дуже багато відволікаючих факторів, як і в кабінеті логопеда в здо є багато відкритих полиці з іграшками/матеріалами/) і не хоче виходити з кімнати взагалі. Як бути?
Тут важливо чесно сказати: сама по собі ресурсна кімната зараз працює не як ресурс, а як сильний відволікаючий стимул. І це не «впертість» дитини з РАС, а закономірна реакція — їй там занадто цікаво й некеровано.
Що можна зробити практично:
1. Структурувати простір
Відкриті полички = постійні спокуси.
Максимально: закрити частину матеріалів (коробки, штори, контейнери) залишати в доступі лише те, що потрібно для конкретного заняття. Менше стимулів — більше шансів на контакт.
2. Чітке правило “спочатку – потім”
Дітям з РАС це дуже допомагає:
“Спочатку завдання — потім ресурсна кімната / улюблена гра” обов’язково візуально (картки, піктограми, фото)
3. Обмежений час у ресурсній кімнаті
Не “скільки хоче”, а: таймер (навіть 5–10 хв на початку) попередження за 1–2 хв до завершення чіткий ритуал виходу
4. Вихід без боротьби
Якщо “витягувати силою” — буде тільки гірше. Краще: запропонувати щось не менш привабливе поза кімнатою або чітко закріпити: вихід = доступ до улюбленої діяльності
5. Контакт через інтерес
Зараз дитина “живе” в середовищі, а не у взаємодії. Завдання дорослого — “увійти” в її гру: приєднуватись до того, що вона робить поступово вводити прості інструкції хвалити за будь-яку реакцію
6. Мінімізувати хаос і в кабінеті логопеда
Та ж проблема: прибрати зайве з поля зору чітке робоче місце (стіл = робота, інше — окремо) короткі завдання з швидким результатом
7. Важливий момент
Якщо дитина повністю ігнорує дорослого, це сигнал: або перевантаження стимулів або завдання не відповідають рівню або ще не сформований базовий контакт
Тоді починати треба не з “занять”, а з: встановлення взаємодії простих спільних дій (дати–взяти, повторити, подивитись) У підсумковому модулі проведено рефлексію та обговорення результатів заняття регіональної освітньої лабораторії, відбувся обмін думками і враженнями учасників заняття.