Роковини голодомору
Вшанування пам’яті жертв голодомору в ЗДО «Малятко»
Що Бозя хліба дав наснилося дитині,
Малий оповідав: — На білій скатертині
Лежали калачі, медяники, ватрушки.
А поряд з часником в полумиску пампушки.
Поспи мій рідний, ще. — Благала сина мати,
А може і борщем там стануть частувати.
Боюсь, ковтну води… — Чому ж тобі не спиться?
Бо раптом і туди злий дядько нагодиться,
Та забере усе із райської комори.
Ще й буде вимагать від янголів покори.
Невідома дитя, йому туди дорога.
Царюють у душі совєти замість Бога.
Поснули, на вустах їх посмішка іскриться.
Смакує вже обом захмарна паляниця.
Дзвенів жалобний дзвін, читали панихиду.
Мільйони не вернулися з небесного обіду.
(Ірина Кривоніс)
В закладі пройшли майстерки по виготовленню свічок пам’яті-не дамо майбутнім поколінням забути про злочинні дії російської комуністичної влади та, сподіваємось, прискоримо належне світове визнання та відповідне покарання за вчинене..
